Полтавский музыкальный портал поиск полтавской музыки связь с администратором Полтавского музыкального портала

Полтавский музыкальный портал

Вход участника: 
 
вход в Полтаский музыкальный портал
помнитьЗабыл
Музыка по стилям:
DJs
Авторская песня (2)
Акустическая музыка (1)
Альтернатива (2)
Джаз
Металл (1)
Панк (1)
Поп (1)
Рок (4)
Рэп, хип-хоп (2)
Фолк

Реклама
Реклама
Jabberheads — музика не для пустодзвонів

Автор: Ярослав, Ялина
Фото: Світлана

Адекватного, або скажімо так, словникового, чи то навіть академічного відповідника до назви київського гурту Jabberheads немає. Хоча перша частина, якщо вже зануритися в найрізноманітніші значення, означає якесь «плетіння язиком, балаканину, базікання». Про переклад слова «голова» англіцькою ухилюся, оскільки поєднання цих двох слів доведеться вам, шановні Читачі, робити самотужки.

Можливо, назва походить від того, що пісні гурту наповнені або інструментальним, або англомовним матеріалом, які перепліталися із відомими переспівами різноманітних глиб того й цього світу! Зокрема, полтавців потішив цікавий голос Боба Марлі та Скрімін Джей Хоукінса у виконанні вокалістки Юлії. Перед тим, як збиратися в Полтаву, Jabberheads призналися, що вони насправді гурт тихий, хоча емоції полтавців вибухали після кожної пісні.

Не думаю, що почавши свій перший український міні-тур саме з Полтави, кияни Jabberheads пошкодували про це. Бо ж приймали їх, скажімо так, як не багатьох в Полтаві приймають. Можна списати це на піднесений настрій (хто встиг «піднести» його до концерту, звичайно) із приводу т. зв. Дня Закоханих (закопаних?), на неймовірну кількість полтавського пива, яке офіціантки вже не встигали наливати-подавати, або ще на якісь невідомі мені причини, але майже невідому до цього дня молоду команду полтавці справді вподобали. Тому і не хотіли їх відпускати, скандуючи якесь абсолютно нове і нетрадиційне «А-БАЛ-ДЄТЬ!».

Тихі вони чи не тихі — кожен сприймав відповідно до якості свого слухового апарата, але тим не менше баян і флейту «Голови» забули в Києві, тому можна сказати, що полтавські інструменти брали якнайактивнішу участь у виступі киян цього вечора. А деякі медитативно-мелодійні речі дійсно могли заворожити своєю стриманістю, але і повнотою звучання.

Jabberheads, хоч проект і молодий (зібрався у 2007-му), але вже досить зіграний. Скромний, без зайвих витребеньок і пафосу, колектив. Прийшли, зіграли і лишились, так собі думаю, задоволені. Кожен, хто заходив на сайт групи, знаходив там лише музику (їхній перший альбом «Stories Collection 2008») і колаж з чебешних картинок. Тому не зайве буде познайомитись з ними. Тендітно-смугаста вокалістка Гарбарчук Юлія, на початку трохи невпевнено і скромно лише співала (хм, зате ЯК!), а під кінець вже явно відчула, що все уже харашо, що всім подобається і помітно повеселішала. Кондрашин Костянтин (впізнаваний також за своєю п’ятирічною співпрацею із широковідомою у вузьких колах дарк-фолк групою «Вій») грав на гітарі дивної форми і ще на одній форми недивної, ба навіть звичайної, і гра ця без перебільшень заворожувала. Костя, власне, і є організатором цього проекту. В куточку на стільчику тулився хлопець то з баяном, то з акустичною гітарою — Прохоренко Антон. На басу — Бобровський Юрій. Десь там, на підлозі, можна було помітити і Багаєва Антона, який брав то гітару, то перкусію, то допомагав барабанщику Олександру Климаню, який, до слова, наш земляк (Сашко грав колись із групою «Арахнофобія», «ПсевдоНімБ», а сам родом з м. Кобеляки).

Описати стиль Jabberheads досить важко, але можна. Є гарне визначення — «міський джаз», і зразу виникли образи: музика про щось таке дощово-небесне, трохи про сум’яття, і про те, як гарній людині буває погано. Це справді збірка історій, сюжетів, а «сюжети, зрештою, важливіші, ніж долі», як писав Прохасько. Ненаситна і розчервоніла публіка бажала повторення сюжетів знову і знову, оскільки настрій наростав у геометричній прогресії: всидіти неможливо було на місці, бо зібралося ж таки безліч друзів, яких ти міг не бачити місяцями!, або я якими можна було зустрітися тільки в уявних місцях, наприклад, у Яру)

На мою суб’єктивну думку, навряд чи хто пожалкував, що прийшов послухати Jabberheads, оскільки для полтавців вони вже й не здалися наскільки столичними, як могло видатися на перший погляд. Адже якісна музика у якісному виконанні завжди викликає непереборне захоплення, а відтак відкидає негатив хоч на кілька кроків, але за спину. Ховайте тил! Хай негатив вас не вхопить іззаду!

Комментирование статей отключено.
©  2006 — 2018
Полтавский музыкальный портал

При использовании материалов
ссылка на сайт обязательна.
Сделано в
Веб-мастерской Фокс
Информация о сайте