Полтавский музыкальный портал поиск полтавской музыки связь с администратором Полтавского музыкального портала

Полтавский музыкальный портал

Вход участника: 
 
вход в Полтаский музыкальный портал
помнитьЗабыл
Музыка по стилям:
DJs
Авторская песня (2)
Акустическая музыка (1)
Альтернатива (2)
Джаз
Металл (1)
Панк (1)
Поп (1)
Рок (4)
Рэп, хип-хоп (2)
Фолк

Реклама
Реклама
Мандрувати вічно…

Автор: Ялина
Фото: Ромко [Suc]

"Я хотів би вічно мандрувати з ними кудись подалі від цієї країни нев'янучого бадилля, де "кажуть нам, що нас нема і місця нам нема"

Так писав Юрко Андрухович трохи менше десяти років тому у своїй "Пісні про півня". "Саме такими, як вони, міг я собі уявляти своїх молодших братів і сестру".

Коли, здавалося б, "Мертвий півень" був майже присмерті, переходячи у розряд "легенд", яким притаманно вже спочивати у лаврових кущах, відбулося ЩОСЬ, що реінкарнувало гурт, який встиг роз'їхатись по Україні у своїх справах і окремих проектах. І цьому містичному ЩОСЬ вдалося спонукати "МП" на запис нових альбомів, їх презентації, участі у фестивалях, ранкові концерти, численні виступи в українських клубах. Нарешті з'явився офіційний сайт. Виданий 2006-го року альбом цілком на вірші Ю. Андруховича "Пісні для мертвого півня" спричинив нову хвилю цікавості молодого покоління до "півнів", попутно викликавши попит на футболки (а згодом з'явилися і килимки для мишей, магніти на холодильник і т.п.) із дотепними цитатами з пісень на кшталт "Брат! Піва кончілась, жена ушла!", "Old soldier is very drunk", "Знову, курва, радіо, телебачення, преса" і т.д. із відповідними емблемами-ілюстраціями. На черзі були вибори. Українці вже звикли ставити галочки, але на цей раз вибирати було варто - планувався вихід альбому, що складався би з тих пісень, які найбільше люблять прихильники гурту. "Мертвий півень вибраний народом" мав містити 12 композицій, запис яких повинен був відбутися на живому концерті. Але під час виступу на біс зазвучала і тринадцята (щаслива), таким чином в останній момент втрапивши до альбому. Після короткої перерви в пару місяців у медіапросторі зарясніло об'явами про новий диск, знов таки на вірші Юрка Андруховича, але тепер із дещо "кримінальним" присмаком. П'ять пісень - п'ять віршованих історій із життя вбивць, шахраїв, лахмітників, королів шинків і яток та інших не менш цікавих персонажів злочинного світу Галіції. Одна з пісень ("Ніжність") уже була включена бонус-треком до альбому "Il testamento", датованого ще 1996 роком. Решта чотири кримінальні сонети були вперше презентовані світові (як значилося на афішах "Прокидання з Мертвим Півнем") на фесті "Флюгери Львова" у травні цього року. І тут короткий екскурс в історію поступається місцем останнім подіям в житті гурту - мандрівці сходом України з презентацією свіжого альбому "Кримінальні сонети". Найпершим з п'яти запланованих у турі міст їх почув Харків, у п'ятницю, 20 червня.

Затягнутий початок, що є звичною справою в клубах, дещо дратував… "Це розмагнічує", каже Андрухович і йде до Шефа (так він назвав Барбару) питатися, то коли ж нарешті почнемо…

І коли нарешті почали (здається, це був місцевий світанок, перші півні), то… "усе було річка". Барбара сам як з води. Переливається гнучкістю, акторською пластикою з пісні в пісню. Та й в слова часто не вслухаєшся, бо вони як музика камінців у потічку. На сцені Місько не стримує себе ні у рухах, ні у вигуках. Очі після концерту у нього повні втоми, хоча і задоволено блищать. Енергетика під час виступу в залі скажена, коли в повітрі наче іскри пролітають…

Одного з місцевих хлопців накрило ще перед виступом (певно, самим очікуванням і флюїдами в атмосфері), тому він почав танцювати і викрикувати щойно Місько Барбара вийшов на сцену привітатися… Вже після другої пісні ("Садок вишневий") схотілося танцювати, а на третій мало хто міг всидіти. Коли ж до вже "підігрітої" публіки вийшов і сам автор поезій Андрухович, то дійство почало набирати ознак несамовитого драйву ("якщо щось таке неокреслюване існує в цьому світі"). Пісню про секретарку-референтку з невеликою зарплатнею співали всі. Наступний хіт про масмедіа в Україні супроводився невеличким коментарем Чайки із супутньою присвятою "Гєнкє і Добкє" (під час виступу в Києві, сказав, дійових осіб змінять). Решта співаного було як із стареньких альбомів ("Ето", "Dead Rooster '93", "Il Testamento"…), так і з відносно нових ("Афродизіяки", "Пісня мертвого півня"). На декілька пісень відбулося і "друге пришестя" Юрія Андруховича, який решту часу уважно стежив за розвитком подій на сцені. Щоправда, під час виступу було помітно неточно поділені "слова" між Міськом і Юрком. Коли Андрухович піднімав мікрофон щоб прочитати (чи заспівати) наступний куплет, Барбара, захопившись, продовжував далі…

Два виходи на біс - так просто "Мертвому Півневі" зі сцени не піти! "Ластівки", "Ето", "Старенький харлєй"… (останній, до речі, може б і не прозвучав, аби не вчасно принесений коньяк). Опісля - автографи, фотографування, все як годиться…

Колись Юрко Андрухович сказав, що молодь ходить на його виступи, як на рок-концерти. Тут же був рок-концерт у квадраті - зі співочитаннями включно. Свої враження від концерту Юрій Андрухович описав наступним чином: "Було відносно мало людей, але ті, котрі зібралися, створили і для нас, і для себе дуже класну атмосферу. Завдяки цьому все відбулося дуже драйвово і - як на першу спільну репетицію - досить вдало".

Комментирование статей отключено.
Комментарии:
Костя, 16.07.2008, 15:51
Класні кольори :-)
І як завжди вражає кількість :-)))
©  2006 — 2018
Полтавский музыкальный портал

При использовании материалов
ссылка на сайт обязательна.
Сделано в
Веб-мастерской Фокс
Информация о сайте