Полтавский музыкальный портал поиск полтавской музыки связь с администратором Полтавского музыкального портала

Полтавский музыкальный портал

Вход участника: 
 
вход в Полтаский музыкальный портал
помнитьЗабыл
Музыка по стилям:
DJs
Авторская песня (2)
Акустическая музыка (1)
Альтернатива (2)
Джаз
Металл (1)
Панк (1)
Поп (1)
Рок (4)
Рэп, хип-хоп (2)
Фолк

Реклама
Реклама
«Не наступайте на любов…»

Автор: Ялина
Фото: РомкО’Сук

Коли мені потрапила до рук скандальна книга Покальчука "Те, що на споді" мені було заледве 13. Шокуюче, але так. Тоді це було найвідвертіше, що я читала. Окремі повісті, що з них складалася книга, мали різні образи героїв, повороти подій, сюжети, і місця дій. Але об'єднувала їх воєдино Ідея, яку можна насправді й не розгледіти, зачитавшись, по словам автора, "крутими сценами", не помітити, що стверджується тут саме заперечення такого порядку буття. Так, це є, але так не має бути! Люди, погляньте на дійсність, побачте, що діється в підвалах і на горищах ваших будинків, як ламаються ще не становлені долі, як котиться під три чорти майбутнє дітей країни... Були там повісті і відверто ніжні - вони зачаровували і через них (як, зрештою, і через усі інші) великими літерами проступало слово ЛЮБОВ.

Цей флешбек в минуле пов'язаний з подією 14 лютого цього року. Бо саме у День всіх закоханих завітав до Полтави письменник і поет, мандрівник і коханець, вічно молодий і оптимістично-налаштований Юрко Покальчук. Музичний супровід забезпечували гурти "Мед" і "Контрабас". "Романтика і еротика" - саме таку назву отримав літературно-музичний дует, і, відповідно, складався з двох гармонійно поєднаних (як і має бути в житті) частин цілого: перша - зворушлива і ніжна, наступна - відверта й емоційно-розкута. Відбувалось усе в клубі "22".

Солодко-ніжними піснями про любов почала свій виступ група "Мед". "…А на небі зірка палала, ясная палала, а під нею дівка стояла, кохання чекала…" Мелодійно-проникливий голос Інни і гітара Євгена поєднувались у сплетінні слів про почуття… Гарний початок гарного вечора.

Далі на сцену вийшов сам Покальчук і трохи розповів про себе і своє насичене життя. Дядькові не так вже й мало років, та хіба це має якесь значення, коли все в людині залежить від її внутрішнього стану: Юрко свято переконаний, що "у мене ще все попереду!!!". Довгий час він жив у Парижі, подорожував далеким і не дуже Сходом (навчався на факультеті східних мов, тому знає їх (мов) аж 11), але завжди повертався… Домівкою вважає Київ, Львів і Париж - і тому не спроста стверджує: "хто дорогу кохає, той лиш щастя зазнав".

Навмисне наголосив на тому, що всі історії та сюжети, описані ним у його книгах - то чиста правда. Від цього стає трохи моторошно, але водночас спокійно - найчастіше історії мали трагічно-справедливе чи навіть щасливе закінчення. Від цієї думки народжується віра у світовий порядок, у щось вище, що має ключі від неба…

Юрко зачитав декілька своїх віршів і навіть наспівав пісню з легким циганським мотивом, бо він (цей мотив) був присутній у його житті завжди - прямо чи опосередковано. І знову ж таки - нескінченні дороги, шляхи, мандри, подорожі і переїзди, перетини доль і перехрестя життів, які завжди щось лишають по собі… Читав Покальчук зі своєї книги "Гіро лам бей" (однієї з трилогії), озвученої проектом "Вогні Великого Міста" (своєрідного відповідника назви "City Lights" - фільму з Чарлі Чапліном). Складається збірка як з перекладів автором різних поетів (Ф. Г. Лорка, П. Елюар, Еклезіаст), так і з власних віршів. Довідка: проект "ВВМ" - це суміш поетики і музики, читання під акомпанемент творчої надзвичайності у виконанні самого Юрка, Олега "Джона" Сука, Юрка Дуди, Андрія Надольського і ще низки музик.

В продовження частини романтичної на сцені з'явилась четвірка симпатичних хлопців, яких разом звуть одним словом - "Контрабас". Пристрасно-червоне освітлення додавало ще більшого враження і шарму всьому, що відбувалось в залі. Прозвучали лірично-мелодійні "Нічний блюз", "SimonEnko", "Сонечко", жваві "Добрий настрій", "Пісня звичайної людини", нова річ на вірші Сергія Жадана "Речі, що завжди в ціні"… А на десерт "Подорожня" (так-так, та сама про велосипед і хлопця, що їде на ньому до своєї дівчи), під час якої публіка вже не могла встояти на місці і відтанцьовувала перед сценою.

Після танців треба було налаштуватись на лад еротичний, бо наступна частина мала якраз таке пікантне забарвлення. На сцені Юрко, тримає в руках уривки зі своєї книги "Хулігани". Знову наголосивши на правдивості викладеного, пояснив, що він опікується колонією для неповнолітніх в Прилуках ("Це, звичайно, не в Кременчуці, а то б ви краще знали…") і ця книга саме про цих дітей і їх такі далеко не дитячі долі. Присутні мали змогу почути досить відвертий уривок про життя Зайчика, головного героя повісті (сам Покальчук попередив: "Хто соромиться - виходьте зразу"). На довершення - ще вірші, ще більше відвертої щирості у описаних почуттях. У мене ще й досі звучать в голові його рядки неймовірної емоційної гіпнотичності:

"Не наступайте на любов, не наступайте…
Якщо не хочете - переступайте,
Любов - причинний сенс життя
Сьогодні й завтра й в майбуття,
Не наступайте…"

Своє пісенне бачення еротики запропонував нам "Контрабас"… На цей раз - "Максова" ("Я обійму тебе за стан…"), "Перебендя", "Тримовна", чаруюча "Веснянка", новенька "Я увірував" і багатоінструментальна "Про мужика". Тепер танцювало ще більше людей і я спостерігала за парою, що вийшовши перед сцену, кружляла в повільному танку запаморочливого кохання…

Оскільки Покальчук згодився відповісти на запитання всіх охочих (навіть у деталях і подробицях), то по закінченні основної частини перейшли до своєрідного "бонусу". Питання про Карпу ("Карпа - ЙЕС!" - сказав Юрко і таємничо посміхнувся), про українських дівчат і їх еротичність ("Я довгий час жив у Парижі, але женився на українці", - відповів на це, додавши пояснення про справжність наших жінок)… Сценарій захоплюючого серіалу про "справжню історію Тараса Бульби і його синів" - це щось, драматична суміш "вестерн, екшн і фікшн" (цитату вирвано з роману іншого Юрка - Андруховича), яку варто сприймати щонайсерйозніше:.

На такій веселій ноті мали звести до прощання (чи краще до слів "До побачення!") нашу першу полтавську зустріч з "непересічною постаттю української літератури", поетичним письменником, мандрівним коханцем, еротичним романтиком Юрком Покальчуком…

На цьому - велике "Спасибі!" групі "Контрабас", що дала нам можливість відчути у день св. Валентина поступ весни. З думками повної переконаності у тому, що кохання врятує цей світ, я виходила на прохолодне, але вже по-весняному ароматне повітря…

P.S. "Я закликаю усіх - пишіть слово
Любов,
пишіть це слово на стінах і бруківках, на
будинках і
парканах, в метро, в ліфтах, і в парадних
і на вулицях і площах
і у себе в душі
незупинно
зараз і завжди
пишіть це слово…

не наступайте на Любов…"

Комментирование статей отключено.
Комментарии:
Ялина, 09.04.2007, 15:33
оскільки Андрухович не приїхав в Полтаву, то ми поїхали до Андруховича. В Дніпропетровськ. Він, до речі, дуже хотів би приїхати до Полтави — сам так сказав, але … Самі бачимо…. Наша місія 9ого, як патетично!) все ж таки перетворити Полтаву хоча б на культурну, не кажучи вже про столицю…

Сумно, блін.
(але в Дніпрі наперся повнісінький зал, і це було круто)
yaro, 02.04.2007, 10:44
Пизнаюсь чесно: піймати момент намагався, зв"язуючись із ведучим презентацій у Харкові та Дніпропетровську, але це неможливо зробити так швидко як мені того хотілось-за три тижні до події.

Уся проблема не в тому, що Андрухович не заїде в Полтаву, а в тому, що ніхто не хоче їхати в "духовну столицю України"…

Залишилось тіко додуматись, чому так стається і що є тому причина!!!

ІСТОРІЯ В ДУШАХ ЛЮДЕЙ ЗАЛИШАЄ ЛИШЕ ПУСТКУ.
Ромко [Suc], 02.04.2007, 10:15
Андрухович у квітні з презентацією своєї нової книги об’їздить мало не всю Україну, можна було би спробувати скористатись моментом…
Ялина, 08.03.2007, 10:33
ну давайте хоч дівчаток якихось: Поваляєву там, або Софійку Андрухович…
yaro, 01.03.2007, 15:33
дуже добре вас всіх розумію, але хоч Андрухович зара і в Україні — це не зовсім просто зробити, оскільки немає спонсорів, які реально могли б допомогти в організації подібного приїзду. хоч все й можливо, але Юрій, думаю, потрапить до Полтави з осені.

Окрім Андруховича ж ще є люди. Чи, може, нема?!!! 8)
Крапля, 28.02.2007, 22:00
ну так шо?!
хто виходить на Андруховича?!))
я-за!!!
voronopad, 28.02.2007, 16:31
Олька тож сказала, что её голос — за Андруховича.
Ялина, 28.02.2007, 11:38
якщо хочете привезти ще когось, то НАЙБІЛЬШЕ хотілося б побачити в полтавській сцені Юрка Андруховича — якщо це станеться, то обіцяю розцілувати всіх!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Цуи, 28.02.2007, 10:55
Доки існуюють такі люди, слово Любов не втратить романтичного сенсу…
Plaxov, 27.02.2007, 14:50
Рамантичный настрой оч хорошо передан, вот токо кругом один позитив, немного бы побольше обьективности.
Крапля, 26.02.2007, 23:43
ех, цікаво тоді було…почуття та факти Йолка викладає беззаперечно чудово! і просто не можу не погоджуватись з нею кожного разу)))
Росина, 26.02.2007, 00:54
П.С. А Контрабасів я завжди любила і люблю. Безответно. Особливо Фелікса…
Росина блін, 26.02.2007, 00:52
мда..я от тільки дивуюсь, звідки така точність фактів? ти ж нічого не конспектувала? І на бісяки той жур фак? Якшо талант є — то його не сховаєш під саркофагом міжнародної економіки 8))
Цьом!
yaro, 24.02.2007, 12:13
Фокс випередив у написанні коментара! 8)
А Ромко, до речі, молодець, оскільки навіть при такому складному освітленні зміг-таки шось втнути! 8)
Наступного разу ускладнюватимемо задачу!!!
Дякуємо за добрі слова!
yaro, 24.02.2007, 12:09
Дякуємо, Ялинко, за статтю!
Контрабасу приємно влаштовувати подібні перфоманси мінімалістичного наповнення, особливо знаючи, що це зможе принести задоволення хоч кільком людям!

задоволення і розвиток!

Намагатимемось удосконалюватися й підтримувати традицію проведення подібних літературно-музичних читань.
Цікаво було б дізнатися, кого з українських письменників Ви бажали б побачити у Полтаві?
Фокс, 24.02.2007, 12:07
Було дуже цікаво, хоча, на мій погляд, Автор пише не про любов, а про злягання і копуляцію, і все це дуже віддає похабщиною.

2Ялина: що не стаття, то все більш професійне і віртуозне володіння чудовим інструментом — Літературною Українською Мовою. Пєши ісчо, і незабаром вищезгаданий Автор буде нервово курити в кутку. :)

2Ромко: восьма світлина — шедевр бєспєс*и!

2Контрабас: таке враження, що під час виступу вас поєднує якийсь невидимий дата-кабель, бо мабуть без миттєвої передачі один одному емоцій/почуттів/ритму/ще-чогось — така Музика неможлива.
©  2006 — 2018
Полтавский музыкальный портал

При использовании материалов
ссылка на сайт обязательна.
Сделано в
Веб-мастерской Фокс
Информация о сайте